Гринь Юрій Валерійович Учитель біологіїї та екології ЗНВК №63

Анотація перспективного передового досвіду

Номінація виставки:«Нова українська школа: оновлення змісту викладання  навчальних предметів»

Секція:«Хімія, біологія, екологія»

Тема досвіду: Особливості використання наочних та практичних методів з впровадженням в учбовий процес об’єктів живої природи для підвищення успішності, інтересу учнів на уроках біології та в позаурочний час.

Гринь Юрій Валерійович, вчитель біології, спеціаліст. Запорізький навчально-виховний  комплекс № 63 Запорізької міської ради Запорізької області Директор:Циганов Геннадій Володимирович Адреса школи: вул. Пархоменка, 12 - А тел.: (0612) - 67-84-17 email:znvk63@i.ua

Провідна педагогічна ідея досвіду: Методологічною основою досвіду виступають використання наочних та практичних методів навчання, у тому числі, демонстрацій, виконанні практичних робіт, тобто, вирішенні проблем та задач, поставлених при вивченні тем уроків. Реалізація даного методу потребує від педагога умінь у створенні можливостей для практичної діяльності та закріпленні навичок при безпосередній роботі з доступними  об’єктами.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: тема «Особливості використання наочних та практичних методів з впровадженням в учбовий процес об’єктів живої природи для підвищення успішності, інтересу учнів на уроках біології та в позаурочний час» є актуальною так як:

-                     в сучасних умовах є важливим підвищення мотивації до вивчення біології, що досягається при поясненні школярам важливості знань, які вони отримують на уроках з використанням практичних та наочних методів навчання, розвиваючи самостійність, працьовитість, здатність до відстоювання власної думки.

-                     нова програма орієнтована саме на велику кількість демонстрацій живих об’єктів, їх муляжів, мікропрепаратів, тощо ті практичну діяльність з ними.

-                     на живих істотах учні, як найкраще концентрують свою увагу, тобто, є своєрідним «магнітом».

-                     спостерігання за живою природою стимулює учнів вчитися звертати увагу на певні закономірності, робити певні висновки, формується проблемна діяльність. Тобто, задають собі та вчителю вищезгадані питання - Що? Де? Як? Чому? - та знаходять способи використання отриманої інформації на практиці.

Отже, виникла потреба розглянути можливість забезпечення наявності об’єктів живої природи у навчальному процесі та розробці продуктивних та безпечних методів роботи з живими організмами для продуктивного засвоєння знань на практиці.

Впроваджена у 2017 році програма орієнтована не скільки на «предметоцентризм», а якраз на «дитиноцентризм». Тобто увага приділяється більше на здобуття навичок та умінь школярами, реалізуючи на практиці вивчений матеріал, що суттєво підвищує успішність учнів, на відміну від звичайного заучування знань.

Науково-теоретична база: Вчення І.П. Павлова про першу та другу сигнальні системи свідчить, що під час пізнання явищ дійсності вони повинні застосовуватися разом. Сприйняття через першу сигнальну систему має органічно поєднуватися з оперуванням словом, з активним функціонуванням другої сигнальної системи.

Отже, є різноманітні форми зв'язку слова і наочності. Віддати окремим із них повну перевагу було б помилковим, тому що залежно від особливостей завдань навчання, змісту теми, характеру наявних наочних засобів, а також рівня підготовленості тих, хто навчається, необхідно в конкретному випадку обирати найбільш раціональне поєднання. Одним з найбільш вдалих поєднань є виконання практичних, лабораторних робіт та проведення демонстрацій.

Стисла анотація досвіду: З впровадженням нової програми з біології більше уваги приділено наочним та практичним методам викладання предмету.

У даній роботі показаний вплив вищезгаданих методів викладання на зацікавленість, успішність учнів на уроках біології, на результати складання ЗНО. Також досліджувалась роль наочних та практичних методів навчання у майбутній професійній діяльності.

При організації уроків з демонстраціями та практичними роботами використовувались максимально доступні для вивчення ресурси (живі тварини, доступ до яких є легким та швидким, мікропрепарати, муляжі, тощо). Вчитель наряду з учнями є учасником практичної діяльності з використанням демонстрацій, що мотивує до роботи та надає впевненості школярам.

Виявлено, що сильно стимулює інтенсивне зацікавлення, запам’ятовування матеріалу, вироблення навичок та умінь саме з живим матеріалом та справжніми мікропрепаратами клітин або тканин. Засобом реалізації практичної діяльності та спостережень при демонстраціях є виконання поставлених задач, оформлення зображень та нанесення відміток про структуру, суть побачених об’єктів та явищ у зошитах або у електронному вигляді, узагальнення та оформлення висновку щодо результату роботи. Після перевірки успішності засвоєння знань з тем, що передбачали наочні та практичні методи навчання зафіксовано підвищення рівня знань у порівнянні з використанням інших методів навчання.

В результаті опитування учасників ЗНО з біології виявлено підвищення успішності виконання завдань ЗНО з тем, які вивчались з використанням демонстрацій та практичної роботи.

Дані, отримані при дослідженні, щодо використання навичок, отриманих при практичній діяльності та демонстрацій на уроках біології працівниками біологічних та медичних галузей показало, що більшість використовує у професійній діяльності уміння добуті на шкільних практичних заняттях з біології.

У позаурочний час проводились екскурсії до біологічних лабораторій, після яких у класах проводилось опитування щодо зацікавленості вивчення біології в школі та у ВНЗ, можливості отримання біологічної освіти та спеціальності. Опитування зафіксувало факт збільшення зацікавленості до вивчення біології після екскурсій, особливо у 6-х класах, а майбутні випускники, що вагались між кількома професіями, вибирали майбутню спеціальність, пов’язану саме з біологією.

Отже, результатом впровадження є:

1. Підвищення мотивації учнів до вивчення біології за допомогою практичних та наочних методів.

2. Підвищена успішність засвоєння знань за допомогою впровадження використання об’єктів живої природи, мікропрепаратів та практичної діяльності з ними.

3. Демонстрації, практична діяльність проводиться лише з легко доступними об’єктами, що є економічно доцільним.

Активне посилання https://grynjury.blogspot.com/b/post-preview?token=r-BonmABAAA.fFXXJJkGkt50ECaBpLqtZ7g30myhhl80dGR7JYO5JuSikIWcpdSQBvf5j1w7lvfIcPcCmyYyfhZfUE7E9PGFTA.58N3AXsVbwLUdiAs2Ej5lA&postId=1796982586422775378&type=POST

ЗМІСТ

1.         Вступ

2.         Сутність наочних та практичних методів навчання.

3.         Використання наочних та практичних методів навчання в умовах впровадження нової програми з біології.

4.         Роль використання наочних та практичних методів навчання у продовженні освіти після школи та працевлаштуванні.

5.         Роль роботи з об’єктами живої природи в позаурочний час на розвиток пізнавального інтересу, виховний процес та продовженні освіти після школи.

6.         Висновок.

7.       Список використаних джерел та літератури

8.         ДОДАТКИ

1.                  Вступ.

Застосування наочного спостереження за об’єктами живої природи з використанням інформаційних технологій стає більш доступним у наш час. Це дозволяє виконувати ті види робіт, проведення яких є неможливим з міркувань безпеки, відсутності потрібних матеріалів. Проте, темпи розвитку сучасного світу потребують наявності сформованих практичних навичок у молоді,  передусім—учнів старшої школи і, в першу чергу - випускників. Провідні акценти даної роботи мають на меті продемонструвати деякі особливості практичної діяльності учнів з об’єктами живої природи.

Людина від природи є допитливою, але «інстинкт дослідника» найкраще проявляється саме у дітей та підлітків. Від наших юних друзів найчастіше звучать питання – Що? Де? Як? Чому? Саме практичну частину освітньої діяльності учні запам’ятовують найяскравіше. Давнє прислів’я – «Краще один раз побачити, ніж сто раз почути» надзвичайно актуальне в освітньому процесі. Цим прислів’ям регулярно користуються багато школярів, проводячи різні «експерименти» самостійно. Часто дії школярів під час цих дослідів є небезпечними, жорстокими по відношенню не лише до об’єктів живої природи, а й до самих себе. В цьому міститься більше шкідливого, аніж корисного, до того ж, результат такого підходу характеризується відсутністю смислової складової досліду як такого, а отже - виглядає зайвим та безперспективним для формування стійких знань. При цьому важливим чинником постає створення умов для проведення практичної діяльності учнів з використанням об’єктів живої природи , що сприятиме розвиткові максимального інтересу до біології, вивченню учнями правильної методики експерименту, вихованню бережливого ставлення до природи, принципів біоетики та моралі.

Важливою умовою для майбутньої професійної діяльності учнів постає сформованість  практичних навичок через забезпечення школярів максимальною кількістю безпосередніх контактів з живими об’єктами для роботи з ними.

Метою дослідження є вивчення впливу використання практичних робіт та наочності на засвоєння знань учнями, їх використання у подальшому навчанні у ВНЗ та професійній діяльності. Специфікою використання вищезгаданих методів у 6-8 класах є використання саме наочних матеріалів, тобто, демонстрації та спостереження об’єктів, що вивчаються. У 9-11 класах використовується практична діяльність спрямована на вирішення задач пов’язаних з темою, яка вивчається (наприклад, «Біосинтез білків», «Закони Менделя», «Нуклеїнові кислоті», тощо). Також було проведено опитування випускників шкіл, які навчаються у ВУЗах, навчання у яких потребує посиленого вивчення біології в школі та високих результатів ЗНО. Опитування стосувалось впливу використання наочних та практичних методів навчання на результати складання ЗНО абітурієнтами та ролі навичок добутих на практичних заняттях у професійній діяльності.

2.                  Сутність наочних та практичних методів навчання.

Наочні методи навчання

Наочні методи навчання умовно можна поділити на дві великі групи: ілюстрацій і демонстрацій.

Метод ілюстрацій передбачає показ учням ілюстративних посібників: плакатів, карт, рисунків на дошці, картин, портретів учених та ін.

Метод демонстрацій зазвичай пов'язаний з демонстрацією приладів, дослідів, технічних установок, різних препаратів. До демонстраційних методів належить також показ кінофільмів.

Особливістю наочних методів навчання є те, що вони обов'язково тією чи іншою мірою поєднуються зі словесними. Тісний взаємозв'язок слова і наочності випливає з того, що діалектичний шлях пізнання об'єктивної реальності припускає застосування в єдності споглядання, абстрактного мислення та практики.

Вчення І.П. Павлова про першу та другу сигнальні системи свідчить, що під час пізнання явищ дійсності вони повинні застосовуватися разом. Сприйняття через першу сигнальну систему має органічно поєднуватися з оперуванням словом, з активним функціонуванням другої сигнальної системи.

Отже, є різноманітні форми зв'язку слова і наочності. Віддати окремим із них повну перевагу було б помилковим, тому що залежно від особливостей завдань навчання, змісту теми, характеру наявних наочних засобів, а також рівня підготовленості тих, хто навчається, необхідно в конкретному випадку обирати найбільш раціональне поєднання.

Практичні методи навчання

Практичні методи навчання охоплюють дуже широкий діапазон різних видів діяльності учнів. Під час використання практичних методів навчання застосовуються такі прийоми: постановка завдання, планування його виконання, оперативне стимулювання, регулювання і контроль, аналіз підсумків практичної роботи, виявлення причин недоліків, коригування навчання для повного досягнення мети.

До практичних методів теоретичного навчання належать вправи, у ході виконання яких учнями застосовуються на практиці отримані ними знання. Основна мета вправ, що використовуються у процесі вивчення, - формування у школярів уміння практично використовувати набуті знання. Вправи є також ефективним способом закріплення й удосконалення їх знань і вмінь.

Усю різноманітність вправ можна поділити на два основні типи: репродуктивні і творчі. Виокремлення цих типів вправ має певною мірою умовний характер, тому що у будь-якій вправі поєднані репродуктивні та продуктивні компоненти.

Репродуктивні вправи. Характерною їх ознакою є обмеженість заданого змісту галузі застосування знань. Це переважно задачі на визначення, розуміння і вираження змісту, зрозумілого в заданому об'єкті. Одним із характерних типів таких вправ є вивчення макетів, устаткування, матеріалів, інструментів, пристроїв тощо, проведене у формі виконання письмових завдань, коли учень за малюнком (схемою) зображеного предмета (загального вигляду досліджуваного об’єкта) повинен вказати призначення, назву, розташування окремих його деталей тощо. Типовим видом репродуктивних вправ є розбір та вивчення будови живих організмів за макетом та мікропрепарами.

Творчі вправи. Виконуючи вправи такого типу, школярі комбінують набуті знання й уміння, вчаться самостійно знаходити оригінальні рішення поставлених завдань, способи дії, здобувають уміння вирішувати суб'єктивно нові для них проблеми пізнавального і практичного характеру. Такі вміння формуються, зокрема під час проведення вправ із систематизації. При цьому учні розподіляють досліджувані предмети, явища, властивості, способи тощо за групами та підгрупами, класифікують їх, порівнюють залежно від видових ознак. Однією з типових творчих вправ є розв'язання продуктивних задач: на вибір (інструментів, пристосувань, способів обробки, настроювання тощо); порівняння й оцінювання (способів виконання робіт, ефективності застосування інструментів, приладів, процесів); визначення залежностей (властивостей, технічних вимог, зв'язків між явищами тощо); на пояснення різних технічних явищ і процесів.

Лабораторні експерименти. Іншу значну групу практичних методів теоретичного професійного навчання становлять лабораторні експерименти. У навчанні лабораторно-практичні роботи займають проміжну позицію між теоретичним та виробничим навчанням і стають одним із важливих засобів поєднання теорії та практики. При цьому, з одного боку, закріплюються й удосконалюються знання школярів, з іншого - в них формуються професійні вміння, які в подальшому можуть застосовувати у процесах подальшого навчання та роботи.

Практичні методи застосовуються в тісному поєднанні зі словесними та наочними методами навчання, тому що виконанню практичної роботи має передувати інструктивне пояснення педагога. Словесні пояснення та показ ілюстрацій зазвичай супроводжують і сам процес виконання роботи, а також її аналіз, що найбільш доречно зробити при особистому контакті з учнями.

Згідно до нової програми, яка  прийнята у 2017 році, збільшена кількість лабораторних та практичних робіт з біології пов’язаних з демонстраціями рослин, тварин, мікробіологічних препаратів, та з їх дослідженням. Тобто, сучасна програма орієнтована на застосування вищезгаданих методів.

У 9-11 класах метою більшості практичних робіт є розв’язання задач з таких тем: «Біосинтез білку», «Нуклеїнові кислоти», «Закони Г. Менделя, їх статистичний характер» та вираховування параметрів власного тіла. Це дозволяє закріпити навички вирішення теоретичних завдань, обчислення фізіологічних значень організму, що стимулює зацікавленість до моніторингу та корекції власного здоров’я.

3.                  Використання наочних та практичних методів навчання в умовах впровадження нової програми з біології.

Сучасна програма з біології передбачає проведення великої кількості демонстрацій, а також практичних робіт, тобто стимулює до впровадження наочних та практичних методів навчання. Такі нововведення дозволяють виділяти більше часу на роботу з предметами живої природи та мікропрепаратами, що дає змогу учням досконало орієнтуватись в об’єктах, властивостях, явищах живої природи. В процесі демонстрацій та проведення практичних й лабораторних робіт учні фіксують у зошитах зовнішній вигляд досліджуваного, порівнюють наданий їм матеріал, роблять певні висновки орієнтуючись саме на наочний матеріал. Помічено, що при використанні вище зазначених робіт кращими є результати написання самостійних робіт, усних опитувань.

При вивченні біології у 6-му та 7-му класі при демонстраціях використовувались живі представники рослин, кільчатих червів та ссавців (гризуни), екзоскелети комах, ракоподібних, опудала птахів. Максимальний інтерес до роботи та її результат спостерігався саме при вивченні живих представників тваринного та рослинного світу. Зображення багатьох мікропрепаратів у літературі часто є не точними та поганої якості, що часто не дозволяє розпізнати їх наживо. Тому, як наочний матеріал використовувались мікропрепарати одноклітинних рослин, тварин, тканин під мікроскопом або їх демонстрація за допомогою технічних засобів у 6-му та 8-му класі. У 9 класі застосування практичної діяльності полягає у опрацюванні вирішення експериментальних задач під час виконання практичної роботи.(наприклад,  вирішення експериментальних задач з реплікації, транскрипції та трансляції). Позитивним результатом такої роботи є вдосконалювали вміння працювати з мікроскопом та змога бачити реальне зображення малих біологічних препаратів без спотворення.

Мною на уроках біології були використані такі демонстрації:

У 7-му класі – демонстрація медичної п’явки, як представника кільчатих червів та пацюка сірого, як представника ссавців. Результатом цієї демонстрації є підвищення успішності виконання самостійних робіт у порівнянні з успішністю показаних на уроках без проведення демонстрації. Оцінки за самостійні роботи при проведенні демонстрацій – 7-9 балів, тоді як без проведення демонстрацій 6-8 балів. Тобто, результатом більшості робіт на уроках з проведенням практичних робіт та демонстрацій є достатній рівень знань, збільшується кількість робіт високого рівня (з повною відсутністю до 2-3 робіт на клас) та зменшенням робіт низького рівня (з 3-4 робіт на клас до 0-1). Всіма виконані завдання пов’язані з зовнішньою будовою досліджуваного об’єкта.

Подібний результат роботи спостерігався у 8 класі при демонстрації препарату м’язової тканини під мікроскопом при вивченні теми опорно-рухової системи. У одному класі при проведенні демонстрацій практично виключались оцінки низького рівня (1-2 роботи на клас). Результати достатнього рівня демонструються більшістю учнів - 60-70%, тоді як середнього рівня близько  20-30%, а високого 5-10%. Всіма були виконані завдання на наведення візуального оформлення будови м’язової тканини.

Загальний рівень успішності іншого 8-го класу є нижчим, але при проведенні демонстрацій спостерігається підвищення рівня освоєння даної теми і в цьому класі. Зменшується кількість результатів низького рівня – з 20% до 10%. Збільшується кількість робіт середнього (з 50 до 60%) та достатнього рівня (з 20% до 25%). З’являються роботи високого рівня.

У 9-му класі вплив застосування практичної діяльності на успішність  учнів досліджувався при вивченні теми «Генетичний код», «Транскрипція» та «Біосинтез білку», де з учнями було опрацьоване вирішення експериментальних задач з реплікації, транскрипції та трансляції. Після проведення самостійної роботи з вищезгаданих тем виявлено краще опанування біологічною термінологією, яка використовувалась при виконанні практичної роботи. Більшість учнів 9-х класів (60-85%) на достатньому та високому рівні охарактеризували терміни та явища, вивчених протягом виконання практичних завдань, а при вивченні тем, які не передбачають виконання практичної роботи таких – 40-50%. Інша частина класу (15-25%) допускала деякі неточності при характеристиці термінів та явищ, тоді як при вивченні тем без проведення практичної частини - 30-40%. При вирішенні практичної частини самостійної роботи 40% учнів виконали завдання правильно, 40% допускали неточності при виконанні деяких завдань, 20% практичну частину не виконали. Практичну частину самостійної роботи при вивченні тем без виконання практичної роботи успішно виконали 30% учнів виконали завдання правильно, 35% допускали неточності при виконанні деяких завдань, 35% практичну частину не виконали

Отже, використання наочних та практичних методів підвищує мотивацію учнів, інтерес до навчання, сприяє до пошуку причинно-наслідкових зв’язків,  розвитку спостережливості та підвищенні успішності учнів.

4.                  Роль використання наочних та практичних методів навчання у продовженні освіти після школи та працевлаштуванні.

Зазначені вище методи роботи підвищують шанси на успішне продовження навчання в ВУЗах, де практична діяльність є основним методом навчання.

Це є результатом успішного використання наочних та практичних методів навчання, який зберігається пам’яттю людини довгий час. Демонстрація практичних навичок має вирішальну роль при працевлаштуванні, забезпечуючи успішне проходження співбесіди та скорочуючи час практичної підготовки. Шкільні практичні роботи дозволяють виявити здібність учнів до практичного виду діяльності на певних предметах, що може вплинути на подальший вибір професії. Саме наявність практичної діяльності може виступити головним мотиватором для обрання тієї чи іншої професії.

Для дослідження ефективності наочних та практичних методів навчання було проведено опитування абітурієнтів та студентів, які здавали ЗНО з біології для вступу до ВНЗ. Опитування стосувалось таких питань:

1.                  Рівень успішності виконання завдань ЗНО з тем, які вивчались з використанням наочних та практичних методів навчання.

2.                  Рівень успішності виконання завдань ЗНО з тем, які вивчались без використання наочних та практичних методів навчання.

Опитування показало, що кількість правильних відповідей на завдання ЗНО з тем, які вивчались з використанням наочних та практичних методів навчання досягала в більшості випадків 70-90%. Тоді як кількість правильних відповідей більшості учасників ЗНО на завдання з тем, які вивчались без використання наочних та практичних методів навчання досягала лише 40-80%.

            Дане дослідження доводить позитивний вплив виконання практичних робіт та наочних демонстрацій на довгострокове збереження знань у випускників шкіл.

            Наступне досліджування стосувалось вивчення використання знань, умінь та навичок отриманих під час практичних, лабораторних робіт та демонстрацій у професійній діяльності випускників шкіл, робота яких пов’язана з біологічною або медичною спеціальностями.

Опитування показало, що 80% працівників медичної або біологічної галузі застосовували навички здобуті під час виконання практичних робіт на уроках біології в школі. Рівень застосування залежить від конкретної спеціалізації працівника. Наприклад, медичні працівники більше застосовували навички отримані під час практичних  робіт у 8-11 класах, тоді як працівники, які працюють у сфері сільського господарства, можуть застосовувати навички отриманні під час практичних робіт 6-7 класів.

5.                  Роль роботи з об’єктами живої природи в позаурочний час на розвиток пізнавального інтересу, виховний процес та продовженні освіти після школи.

Екскурсії, участь у гуртках, створення живих куточків дозволяє збільшити час вивчення предмету, дозволяє працювати з учнями індивідуально. Особливу роль відіграють безпосередні контакти учнів з різними живими об’єктами. Під час перших контактів з рослинами та тваринами учні можуть перебороти свій страх перед живими істотами, який часто супроводжує школярів при таких обставинах. Приймаючи участь в облаштуванні живих куточків учні можуть засвоїти методики догляду за рослинами, тваринами та техніку проведення експериментів.

Створення живих куточків є важливим у виховному процесі. Доглядаючи тварин, учні мають зрозуміти усю відповідальність тих обов’язків, які на них поклали. При участі в облаштуванні живого куточку школярі мають побачити тісні зв’язки компонентів природи між собою та процеси, які проходять при руйнуванні цих зв’язків. Участь у вищезгаданих діях мотивує учнів до бережливого ставлення до природи, приводить до розуміння ролі людини у навколишньому середовищі, виховує відчуття відповідальності за навколишній світ.

Живий куточок в позакласний час може використовуватись для постановки додаткових експериментів. Перед початком роботи важливо провести виховну бесіду при якій обговорюється базові питання біоетики: недопущення жорстокого поводження з тваринами, розповісти про основні методи та правила усипляння тварин, пояснити про важливість обґрунтування доцільності проведення експерименту.

В позаурочний час учні методом мотивації до вивчення біології була екскурсія до біологічних лабораторій.

Після проведенні екскурсій до біотехнологічних, екологічних лабораторій та відділу з розведення лабораторних тварин учнів 6-7 класів помічена підвищена активність учнів до вивчення біології. Це виражається у збільшенні кількості шести-та семикласників (в залежності від конкретного класу на 10-15%), які беруть участь у розв’язанні поставлених проблем на уроці, виконанні різноманітних проектів, що підвищує їх успішність. Також учнями була підтримана ініціатива про збагачення живого кутка рослинами та обговорена перспектива заселення і утримання інших об’єктів живої природи.

У зв’язку з близьким випуском зі школи перед 10 та 11 класами постає проблема вибору майбутньої професії та здобуття потрібної освіти. Багато майбутніх випускників виражають зацікавленість у роботі декількох професій, тоді як потрібно вибрати лише одну. Проведення екскурсій до лабораторій учнів 10-11 класів допомагає подолати сумніви у виборі професії та факультету до якого вступатимуть. Опитування проведене у 10-11 класах показало, що 40-50% учнів не визначились з вибором однієї конкретної освіти, яку вони здобуватимуть. Серед випускників, які при опитуванні вказали на два факультети і більше, 15% вказали біологічні або медичні, як одні з можливих варіантів для вступу. Після проведення екскурсій до біологічних лабораторій, 70% учнів віддали перевагу медичним та біологічним факультетам над іншими.

Отже, використання живих об’єктів у позакласній роботі має велику роль у розвитку та вихованні школярів. При практичних роботах у позакласний час учні відточують практичні навички у роботі з живими істотами, що може знадобитись при подальшому навчанні та роботі. Випускникам шкіл екскурсії до біологічних та медичних лабораторій та інших установ надають можливість для полегшення у виборі майбутньої професії на користь біологічної або медичної освіти.

6.                  Висновок

Отже результатом використання наочних та практичних методів навчання є:

1.                  Підвищення інтересу учнів до вивчення предмету в середньому на 10-15%.

2.                  Освоєння методик проведення досліджень.

3.                  Розвиток навичок при проведенні практичних робіт.

4.                  Навички здобуті у результаті практичної діяльності зберігаються у пам’яті людини протягом тривалого часу.

5.                  Використання наочних та практичних методів навчання підвищує успішність учнів – кількість учнів достатнього та високого рівня збільшується в середньому на 10-15%, кількість учнів низького рівня знижується до 0-15%.

6.                  При виконанні демонстрацій та практичних робіт використовувались доступні в школі  мікропрепарати, муляжі, теоретичні матеріали шкільної літератури, рослини живого куточку, забезпечення об’єктами живої природи проводилось при підтримці біологічних лабораторій, тобто не потребують додаткових фінансових затрат.

7.                  Після проведення позакласних екскурсій до біологічних лабораторій більшість майбутніх випускників (70% тих хто мав сумнів щодо вибору майбутньої освіти) зробила свідомий вибір на користь біологічної або медичної освіти.

8.                  80% опитаних працівників біологічних та медичних спеціальностей вказали на те, що навички здобуті під час практичних робіт та демонстрацій успішно використовуються ними під час професійної діяльності

9.                   Під час ЗНО кількість правильних відповідей на завдання теми яких вивчались з використанням практичних робіт та демонстрацій досягали 70-90%, тоді як кількість правильних відповідей на завдання з тем без практичної частини в середньому досягали 40-80%

7.                  Список використаних джерел та літератури   

1. http://pidruchniki.com/1292052255062/pedagogika/naochni_metodi_navchannya
2. Бондар В.І. Дидактика. – К., Либідь, 2005. – С. 63-78; 132-136.
3. Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Дрогобич: Коло, 2003. – С. 61-92.
4. Пальчевський С.С. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2007. – С. 231-250; 307-330.
5. Галузинський В.М. Педагогіка: теорія та історія / Галузинський В.М., Євтух М.Б. - К.: Либідь, 1995. – 286 c.
6. Брончук І.М. Різновиди навчальних методів: навчальний посібник/ Брончук І.М. – Вид. 2-е, доп., перероб. – К.: Атіка, 2001. – 233c.

8. Додатки

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4 ЗОВНІШНЯ БУДОВА КІЛЬЧАСТИХ ЧЕРВІВ

Мета: виявити характерні особливості зовнішньої будови п'явки, визначити риси пристосованості червів до умов життя у ґрунті.

Обладнання: живі п'явки (10-15 шт.), ванночки, препарувальні голки, лупи, готові вологі мікропрепарати.

Хід роботи

1. Розгляньте живу п'явку. Визначте форму тіла, забарвлення, розміри.

2. Знайдіть передній і задній кінці тіла. Розгляньте потовщення — поясок. Пояснення: Передній кінець тіла більш загострений. На ньому міститься ротовий отвір. Задній кінець тіла — тупий. На передньому кінці тіла знаходиться потовщення — поясок, необхідний для відкладання яєць.

3. Визначте черевну та спинну частини тіла черв'яка. На черевній частині за допомогою лупи знайдіть щетинки. Яке вони мають значення?

4. Простежте за пересуванням черв'яка. Поясніть характер його рухів.

5. Препарувальною голкою доторкніться до шкіри черв'яка в різних частинах тіла. Як черв'як реагує на дотик?

6. Намалюйте схему будови черв'яка, зробіть позначення на малюнку.

7. Зробіть висновок. Які риси пристосованності до життя у ґрунті є в п'явки?

Висновок.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Тема: Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням їх до різних умов існування

Мета: розглянути на прикладах закономірності пристосування хребетних тварин до життя в різних середовищах у їхній зовнішній будові. Навчитися характеризувати різних хребетних тварин за особливостями зовнішньої будови, знаходити пристосування до життя в різних середовищах.

Обладнання та матеріали: вологі препарати, опудала або живі риби, амфібії, рептилії, птахи, ссавці.

Хід роботи

1. Розгляньте запропоновані вчителем вологі препарати, опудала, фото хребетних тварин (рибу, представників амфібій, рептилій, птахів і ссавців).

Запропонована риба - ____; поширена у прісних чи солоних водоймах; форма тіла ____; органи пересування (плавання) ____; тіло риби вкрите ____.

Запропонована амфібія - ____; поширена ____; форма тіла ____; органи пересування ____; тіло вкрите ____.

Запропонована рептилія - ____; поширена ____; форма тіла ____; плазує за допомогою ____; тіло вкрите ____.

Запропонований птах - ____; поширений у середовищі ____; форма тіла ____; пересувається, використовуючи ____; тіло птаха вкрите ____.

Запропонований ссавець - ____; трапляється у ____; форма тіла ____; пересувається за допомогою ____; тіло вкрите ____.

2. Зробіть висновки, зазначивши основні пристосування у зовнішній будові хребетних тварин до життя в різних умовах середовища.

У риб, щоб існувати у водному середовищі, є такі пристосування ____.

Амфібії мешкають у водному та наземному середовищах. Для цього вони мають ____.

Рептилії здебільшого поширені в наземному середовищі, для цього вони мають ____.

Птахи живуть у наземно-повітряному середовищі, вони здатні до польоту завдяки ____.

Ссавці мають такі пристосування до існування в наземно-повітряному середовищі ____.

VI. Узагальнення і систематизація знань.

Вправа «Логікон». Заповніть пропущені комірки.

Логікон «Хребетні тварини»

Риби	2	Рептилії	4	Ссавці
1	Хвостаті	Лускаті	5	6
Окунь звичайний	Саламандра плямиста	3	Горобець хатній	Олень плямистий

VII. Підсумки.

Підбиття підсумків роботи з використанням вправи «Хто найкращий»: учні оцінюють роботу один одного.

VIII. Домашнє завдання.

Практична робота Тема: Розв'язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції.

Мета: Поглибити та розширити знання учнів про такі біологічні процеси, як реплікація, транскрипція та трансляція; сформувати в учнів вміння розв’язувати задачі з молекулярної біології.

Обладнення: Підручник: Біологія: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В.І.Соболь. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2017. – 288 с: іл.

Виконання практичної роботи.

Задача 1. Визначте молекулярну масу та довжину гена, що складається з 510 нуклеотидів.

Яких даних не вистачає?

Дано: ген Nнукл.= 510	Розв`язання Mr (гена) = Mr (нукл.) х N (нукл.) L (гена) = Δ L (нукл.) х (N нукл. ) Mr (гена) =345·510 = 175 950 а.о.м. L (гена) = 0,34 нм · 510 = 173, 4 нм
Мr (гена) – ? L (гена) – ?
Mr (нукл.) = 345 а.о.м. ΔL (нукл.) =0,34 нм

Відповідь: молекулярна маса даного гена 175950, довжина гена 173,4 нм

Задача 2. Один з ланцюгів ДНК має молекулярну масу 112125 а.о.м. Визначте довжину даного фрагмента ДНК, та кількість нуклеотидів.

Дано:  1 ланцюг ДНК Мr (ланцюга) = 112125 а.о.м.	Розв`язання L (гена) = Δ L (нукл.) х (N нукл. ) N (нукл.) =  Mr (ДНК)/ Mr (нукл.) N (нукл.) =  112125/345= 325 (нукл.) L (ДНК) = 0,34 нм · 325= 110,5 нм
L (ДНК) – ? Nнукл.- ?
Mr (нукл.) = 345 а.о.м. ΔL (нукл.) =0,34 нм

Відповідь: фрагмент ДНК має 325 нуклеотидів, довжина ДНК 110,5 нм

Задача 3. Один з ланцюгів молекули ДНК має таку послідовність нуклео-тидів: А-Г-А-Ц-Ц-А-Г-А-Т-А-Ц-Т

Визначте: а) довжину та молекулярну масу даної молекули; б) склад іншого ланцюга ДНК; в) відсотковий зміст нуклеотидів в цьому ланцюзі.

Дано:  1 ланцюг ДНК А-Г-А-Ц-Ц-А-Г-А-Т-А-Ц-Т	Розв`язання Склад молекули ДНК: А –Г - А –Ц – Ц – А – Г- А - Т –А -Ц -Т Т -  Ц - Т – Г -  Г - Т –Ц  -Т –А -Т - Г- А L (ДНК) = Δ L (нукл.) х (N нукл. ) Mr (ДНК) = Mr (нукл.) х N (нукл.) L (ДНК) = 0,34 нм · 12= 4,08 нм Mr (ДНК) = 345 х 24 = 8280 а.о.м. N (нукл.) = 24 ----- 100% N (А) = 7 нукл. – х % Х =  29%  % А = 29% Як знайти кількість інших нуклеотидів?
L (ДНК) – ? Mr (ДНК) - ? %А - ? %Т - ? %Г - ? %Ц - ?
Mr (нукл.) = 345 а.о.м. ΔL (нукл.) =0,34 нм

Згідно правил Чаргафа: А =Т, а Г = Ц.  Г + Ц = 100% - (А + Т)

Отже, % Т= 29%;  Г+Ц = 100 – 58 = 42%; Г = Ц = 42/2= 21%

Відповідь: молекулярна маса ДНК = 8280 а.о.м., довжина ДНК = 4,08 нм,     % А = %Т = 29%, %Г = % Ц = 21%.

3адача 4. Яка послідовність амінокислот кодується такою послідовністю нуклеотидів ДНК: АГЦАТТЦЦАГТЦТГЦАТГ?

3адача 5. Якою послідовністю нуклеотидів молекули ДНК кодується ділянка молекули білка, якщо він має таку будову: ЛІЗИН – ГЛІЦИН –ЦИСТЕЇН – ГЛУТАМІН – АСПАРАГІН – ТРЕОНІН?